Головна » Статті » Педради

Ефективність впровадження класів з поглибленим вивченням навчальних дисциплін щодо задоволення пізнавальних потреб та інтересів учнів
Педрада

«Ефективність впровадження класів з поглибленим вивченням навчальних дисциплін щодо задоволення пізнавальних потреб та інтересів учнів»
2013 – 2014н.р.

   Відповідно до Законів України «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», Положення про загальноосвітній навчальний заклад, Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), Концепції профільного навчання в старшій школі, примірного Положення про класи з поглибленим вивченням окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом МОН України від 08.04.2009 року №312, яке регламентує діяльність класів із поглибленим вивченням окремих предметів, на підставі рішення педагогічної ради школи, враховуючи бажання учнів та батьків (або осіб, які їх замінюють),  після погодження з  управління освітою, молоді та спорту Яворівської РДА, наказу школи №194 від 02.09.2013 року «Про формування класів з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів у 2013 – 2014 н.р.», враховуючи наявність кваліфікованих учителів, відповідного програмно – методичного та матеріально – технічного забезпечення у школі в 2013 – 2014 н.р. було сформовано два класи з поглибленим вивченням навчальних дисциплін:
8 – А клас (19 учнів) – клас з поглибленим вивченням історії України (вчитель Підляська З.Б.);
8 – Б клас (20 учнів) – клас з поглибленим вивченням української мови (вчитель Волошин Н.М.).

 Класи з поглибленим вивченням окремих предметів у школі створено з метою:
виявлення і розвитку творчих здібностей учнів з української мови та історії України  ;
поглибленого оволодіння системою знань і умінь з обраних  навчальних предметів, допрофільної підготовки учнів;
забезпечення ранньої профілізації з відповідної освітньої галузі, формування готовності до свідомого вибору майбутньої професії;
виховання у школярів здатності до самостійного вибору та прийняття рішення, формування навичок самостійної, науково-дослідної  роботи;
задоволення пізнавальних потреб та інтересів учнів.

  На підставі ІІ розділу Положення зарахування учнів до класів із поглибленим вивченням окремих предметів було здійснено на безконкурсній основі на підставі письмової заяви батьків (осіб, які їх замінюють) відповідно до здібностей та інтересів учнів, рівня їх навчальних досягнень з даного предмета, з урахуванням рекомендацій учителів відповідних предметів та практичного психолога школи. Однак за учнями залишено право вільного переходу до класу, який працює за навчальними планами і програмами рівня стандарту, згідно з поданою заявою батьків (осіб, які їх замінюють).
  Відповідно до III розділу Положення  «Організація навчально-виховного процесу в класах із поглибленим вивченням  окремих предметів», навчально-виховний процес у класах із поглибленим вивченням окремих предметів здійснюється відповідно до робочих навчальних планів, складених на основі Типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених Міністерством освіти і науки України:
8-А клас – Програма для загальноосвітніх навчальних класів з поглибленим вивченням історії України (105 год., укр.мова – 4 год. на тиждень) – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН молоді та спорту України від 23.05.2012р. №616, в якій ураховано державний статус української мови, її суспільні функції, взято до уваги специфіку навчального предмета, що має виразні інтегративні функції, здатність справляти різнобічний навчальний, розвивальний і виховний впливи на учнів, сприяти формуванню особистості, готової до активної, творчої діяльності у всіх сферах життя демократичного суспільства, сучасні організаційні форми, методи і технології навчання української мови, визначено стратегічні напрями (змістові лінії: мовна, мовленнєва, соціокультурна, діяльнісна) та основоположні дидактичні принципи: взаємозв'язку навчання, виховання і розвитку; демократизації і гуманізації; особистісної орієнтації; комунікативно-діяльнісний; органічного поєднання навчання мови й мовлення; здійснення поліфункціональності рідної мови у процесі навчання; практичної спрямованості навчання, які покладено в основу побудови змісту базових програм з української мови для учнів 8-9 класів.
8 – Б клас – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української мови за редакцією С.О.Карамана (140 год., 4 год. на тиждень) – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН молоді та спорту України від 23.05.2012р. №616.
 У робочих навчальних планах для класів із поглибленим вивченням окремих предметів інваріантною складовою визначено обсяг часу на вивчення усіх обов'язкових навчальних предметів на рівні стандарту (або академічному рівні). Варіативною частиною передбачено додатковий час на поглиблене вивчення того чи іншого предмета, введення додаткових предметів, курсів за вибором, факультативів,  які поглиблюють і доповнюють зміст предметів, що вивчаються за поглибленою програмою.
  Навчальний час на поглиблене вивчення предмета сформований так: години інваріантної складової на цей предмет (рівень стандарту) плюс додаткові години варіативної складової. Решта годин варіативної складової використовується на вивчення  курсів за вибором, факультативів з урахуванням інтересів учнів.

8-А клас – поглиблене вивчення історії України збільшено за рахунок варіативної складової на 1,5 години; всесвітньої історії – на 1 год.;
8-Б клас - поглиблене вивчення української мови збільшено за рахунок варіативної складової на 2 години; української літератури – на 1 год.
  Усі інші предмети в цих класах вивчаються за навчальними програмами загальноосвітніх класів (рівня стандарту або академічному).

  Відповідно до навчального плану вчителі працюють за навчальними програмами, підручниками, навчальними посібниками, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України,  самостійно добирають науково-методичну літературу, навчально-наочні посібники та обладнання; форми, методи і засоби навчання:
8-А клас – Історія України. 8 клас. О.К.Струкевич, І.М.романюк, Т.П.Пірус
8-Б клас – Українська мова. 8 клас. – Київ. Освіта, 2008. М.І.Пентилюк, І.В.Гайдаєнко, А.І.Ляшкевич.

  Навчання у класах із поглибленим вивченням окремих предметів здійснюється на основі компетентісного підходу до організації навчального процесу, має особистісно  зорієнтоване спрямування.
  У навчальному процесі поряд із традиційними широко використовуються інноваційні технології, дослідно-експериментальні та творчі види діяльності учнів.
  Гранично допустиме навантаження учнів у класах із поглибленим вивченням окремих предметів відповідає санітарним нормам, затверджених Міністерством охорони здоров'я України та відповідним Типовим навчальним планам Міністерства освіти і науки України.
  Зміст і форми проведення навчальної практики узгоджено зі змістом навчальних програм, що вивчаються поглиблено.
  На жаль, шкільну бібліотеку, крім книг, передбачених для шкільних бібліотек, не укомплектовано підручниками, довідковою і науково-популярною літературою, періодичними виданнями з урахуванням поглибленого вивчення певних предметів.

У класі з поглибленим вивченням української мови  українську мову та літературу читає вчитель вищої кваліфікаційної категорії Волошин Н.М.
Усвідомлюючи, що в  умовах реформування системи національної освіти в Україні, піднесення ролі творчої особистості в суспільстві особливо актуалізується проблема змісту та якості мовної підготовки учнів 8-9 класів та формування у них готовності до подальшого профільного навчання, з метою досягнення основної освітньої мети в класі з поглибленим вивченням української мови, учителем застосовуються комунікативно-функціональний, особистісно орієнтований, соціокультурний і компетентнісний підходи до навчання української мови.
Завданнями, які ставить перед собою учитель, є:
вироблення в учнів компетенцій комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях;
ознайомлення з мовною системою як основою для формування мовних умінь і навичок – орфоепічних, граматичних, лексичних, правописних, стилістичних;
формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських орієнтирів, тобто прилучення через мову до культурних надбань українського народу і людства загалом.

Вивчення програмового матеріалу організовано учителем з урахуванням міжпредметних зв’язків, що забезпечує поглиблене розумінню мовних явищ, розширення кругозору учнів, формування в них умінь використовувати знання з інших предметів на уроках української мови.
Для формування комунікативних умінь передбачено творчі роботи – перекази і твори різних стилів, типів і жанрів мовлення, які виконують роль підготовчих вправ до оволодіння учнями необхідними у майбутньому дорослому житті такими жанрами мовлення, як виступ на зборах, під час дискусії, обговорення доповіді на лінгвістичні, політичні, морально-етичні теми.
Комунікативний лінгводидактичний принцип є одним із основоположних у процесі поглибленого вивчення української мови.
У процесі формування комунікативних умінь учні повинні навчитися вибирати мовні засоби відповідно до стилю, типу і жанру мовлення з урахуванням ситуації спілкування, дотримуватися мовленнєвого етикету.
З метою наближення умов спілкування до реальних життєвих ситуацій Волошин Н.М. використовує групові форми і види робіт: складання діалогів, полілогів, проектів на задану тему.
Засвоєння учнями фонетичних, орфоепічних, лексичних, граматичних і стилістичних норм української літературної мови проводиться у зв’язку із засвоєнням відповідних розділів програми та на уроках розвитку мовлення. Учитель на кожному уроці приділяє цьому увагу, вчить учнів аналізувати власне і чуже мовлення, зіставляти з вимогами літературних норм, вчасно запобігати помилкам та виправляти їх.
Для вироблення навичок красномовства велике значення має формування вміння швидко і виразно читати, що виявляється в умінні учнів правильно наголошувати слова, інтонувати речення, обирати темп мовлення, над чим систематично працює Наталія Миколаївна.
Одним із важливих складників та фундаментом становлення системи мовної освіти під час поглибленого вивчення української мови є соціокультурний принцип, який передбачає вивчення української мови у контексті оновлення і розширення її функцій, зростання інтересу здібних учнів до народознавства, української літератури, народних звичаїв, традицій, народної педагогіки. Відповідно до цього учитель добирає відповідні тексти, що знайомлять учнів з історією, звичаями і традиціями, духовними скарбами і видатними постатями рідного народу, із загальнолюдськими моральними нормами.
Поглиблене вивчення української мови має забезпечити єдність навчання і виховання з цілеспрямованим інтелектуальним розвитком особистості, культурою мислення, що перебуває у діалектичному зв’язку з культурою мовлення, крім того, передбачає створення умов для самореалізації й саморозвитку особистості.
Щоб учні оволоділи вмінням самостійно здобувати знання, працювати з науковою і довідковою літературою, у процесі засвоєння курсу Волошин Н.М. широко практикує розв’язання проблемно-пошукових завдань, які подаються як усні і письмові висловлювання учнів паралельно з тематикою текстів. Виконання цих завдань учитель індивідуалізує, даючи можливість кожному учневі самостійно сформулювати відповідь на проблемне запитання теми. Отже, учителем витримано один з основоположних дидактичних принципів навчання мови – проблемно-пошуковий, який спрямований безпосередньо на саморозвиток особистості.
          Велике значення для інтелектуального зростання учнів має розвиток у них умінь здійснювати мислительні операції (аналіз, синтез, порівняння, зіставлення, систематизація, узагальнення, формулювання самостійних висновків та ін.), що знаходить своє вираження у системі завдань, дібраних Наталею Миколаївною, (проблемно-пізнавальних, проблемно-ситуативних, конструктивних, творчих), які визначають характер роботи учнів із мовним і мовленнєвим матеріалом.
  Учитель скеровує учнів до розв’язання будь-якої навчальної задачі творчо; бажання і вміння діяти не за зразком, а оригінально, передбачати новизну під час розв'язання навчальних завдань.
Враховуючи, що у класі з поглибленим вивченням української мови, де інтелектуальний фон і позитивний мотив у навчально-пізнавальній діяльності учнів повинен бути достатньо високий, Волошин Н.М. забезпечує сприятливі умови для мовленнєвої самореалізації здібних та обдарованих учнів через упровадження у практику творчих вправ, дослідницько-пошукових завдань, мовних спостережень і дослідів, лінгвістичних ігор, проектування монологічного й діалогічного мовлення з урахуванням ситуації спілкування.

Оцінювання навчальних досягнень учнів загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української мови  у 8-9 класах здійснюється за критеріями, поданими у інструктивно-методичних рекомендаціях щодо вивчення шкільних дисциплін (Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у 2008/2009 н. р. Українська мова. – Інформаційний збірник МОНУ. – № 19–20–21. – 2008. – С. 32-45).  
Контрольна перевірка знань учнів здійснюється фронтально та індивідуально.
Фронтально оцінюються: аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ та письмовий твір, мовні знання і вміння. Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог; усний переказ, усний твір) і читання вголос.
Перевірка мовних знань та вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру (на їх виконання відводиться 15-20 хвилин уроку) залежно від характеру виучуваного матеріалу. Решта часу контрольного уроку може бути використана на виконання завдань з аудіювання, читання мовчки.
Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольної (тестової) роботи з мовної теми. Оцінку за семестр виставляють на основі тематичного оцінювання.
Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів вчителем ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.
   Однією з передумов якісної роботи вчителя й ефективного навчання в класі з поглибленим вивченням української мови є наявність підручників і навчально – методичних комплектів. На жаль, спеціалізованого підручника для класу немає. Учні займаються за підручником – Українська мова. 8 клас. – Київ. Освіта, 2008. М.І.Пентилюк, І.В.Гайдаєнко, А.І.Ляшкевич. Наталя Миколаївна у своїй роботі використовує додаткові методичні збірники, затверджені МОН України:
О.П.Глазова «Рідна мова», 8 клас, «Українська література». Плани – конспекти уроків на допомогу вчителю.
Л.І.Мацько, О.М.Мацько. «Українська мова». Навчальний посібник, тести.
О.М.Авраменко. Тестові завдання з української мови.
Блажко. Тестові завдання і теоретичний матеріал.
І.П.Ющук. Українська мова. 2008.
К.В.Коротич, О.В.Лобусова, Н.С.Полулях, А.Є.Прийомко. – Українська мова та література. 8 клас: посібник «Тестовий контроль знань». – Київ.

У класі з поглибленим вивченням історії України  предмет читає вчитель першої кваліфікаційної категорії Підляська З.Б.
Метою навчання історії в школі є формування в учнів самоідентичності та почуття власної гідності на основі осмислення соціального і морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії і культури України в контексті загального історичного процесу.
Завданнями шкільної історичної освіти є:
розвиток інтересу учнів до історії як сфери знань і навчального предмета, власних освітніх запитів і вміння їх задовольняти;
здобуття та засвоєння учнями системних знань про головні події, явища та тенденції в історії України та світу;
ознайомлення їх з духовними і культурними надбаннями та цінностями, історико-культурними традиціями українського народу і цивілізації в цілому;
формування в учнів умінь визначати, відбирати і використовувати у процесі пошуку інформацію про минуле, різні види історичних джерел, у тому числі текстові, візуальні та усні, артефакти, об’єкти навколишнього історичного середовища (музеї, архіви, пам’ятки культури та архітектури), інформаційно-комп’ютерні технології, а також умінь представляти обґрунтовані та структуровані знання, власне розуміння історії з використанням відповідного понятійного апарату та виважено розглядати контроверсійні, суперечливі теми.
     Для уроків Зоряни Богданівни характерна гуманістична спрямованість, особистісно – зорієнтований підхід, орієнтація на розвиток пізнавальних творчих здібностей учнів, інноваційний характер змісту діяльності, розвиток позитивної мотивації до процесу навчальної діяльності як основи виховання активної життєвої позиції, що, власне, відповідає Національній доктрині розвитку освіти України.
     Учитель завжди готовий до уроку. Знає програмні вимоги, інструктивно – методичні матеріали з викладання історії, завжди планує навчальний матеріал, доцільно формулює мету уроку, тип уроку вибирає у відповідності з його метою.
      Зоряна Богданівна враховує вікові та індивідуальні особливості школярів, добирає диференційовані завдання.
     Зміст уроку завжди відповідає його темі. В завданнях уроку відображені сучасні підходи до мети і змісту шкільної історичної освіти.
     У змісті кожного уроку відображені нові факти історичної науки, сучасні підходи до аналізу й оцінки минулого, наявні неоднозначні версії з приводу фактів, що вивчаються.
     На уроках використовуються внутрішньо предметні та між предметні зв’язки, усі етапи уроку взаємопов’язані між собою, більшість занять – цілісні і внутрішньо логічні.
     Для роботи Зоряни Богданівни характерна різноманітність вибору форм, методів і прийомів навчання.
     Учитель навчає школярів прийомам критичного аналізу історичних джерел, які в більшості є для учнів основним шляхом інформації з нової теми.
     Важливою є організація самостійної роботи школярів: постановка проблемних запитань, пізнавальних задач, формулювання логічних завдань, формування в учнів навичок самоосвіти. Учитель вміло активізує пізнавальну діяльність школярів, добирає способи формування сталого інтересу до вивчення історії, а саме проведенням позашкільних заходів, тижня історії тощо.
       Плутарх сказав: „Вдивляючись в історію, як у дзеркало, я намагаюся змінити на краще власне життя і влаштувати його за прикладом тих, про чиї доблесті розповідаю". Зоряна Богданівна застосовує саме цей підхід для того, щоб Плутархівське бачення вивчення історії стало переконанням її учнів, щоб історія не була для них просто навчальним предметом, а служила дороговказом у житті, допомагала уникати помилок і вчила бути справжніми громадянами своєї держави, адже побудова демократичної України неможлива без людей нової генерації. Нове покоління має бути готовим до вирішення складних завдань державотворення, розуміти своє значення у розбудові громадянського суспільства, бачити своє місце в ньому, як активних учасників, а не пасивних спостерігачів.
     Значною мірою свідоме активне вивчення учнями історії залежить від рівня їхнього інтересу до предмету, а його формування і розвиток є одним з пріоритетних завдань викладача, якщо він прагне до успіху у своїй роботі. Саме тому Зоряна Богданівна досконало продумує оптимальні і ефективні шляхи і методи впливу на учнів з тим, щоб вони із задоволенням йшли до неї на урок і прагнули пізнати більше, ніж передбачається навчальною програмою.
З метою набуття школярами історичної та інших компетентностей та відповідно до державних вимог із загальноосвітньої підготовки учнів окремою структурною складовою програми вперше стали спеціальні уроки – практичні заняття.  Практичні заняття з історії відрізняються від  практичних та лабораторних робіт з природничих предметів. Такі заняття в курсі історії мають подвійну мету: є способом вивчення нового матеріалу на основі опрацювання історичних джерел та важливим засобом формування предметних умінь і навичок учнів. Кожне із пропонованих практичних занять присвячується певній темі та передбачає переважно самостійну роботу учнів над окремими питаннями теми з використанням різноманітних джерел знань (підручники, де вміщено тематичні історичні джерела – як текстові, так і візуальні, довідкові матеріали, запитання і завдання, Інтернет-ресурси тощо).
Відповідно до вікових можливостей учнів та історичного контексту практичні заняття  сприяють напрацюванню школярами навичок аналізу різних історичних джерел, розумінню ними важливості таких категорій, як час і простір, зміни та безперервність, причини і наслідки, значущість подій та процесів, культурна різноманітність, важливість  доказів і можливість різних інтерпретацій. Саме практичні заняття та організація поглибленого вивчення матеріалу за проблемно-тематичним принципом сприяє  оволодіння учнями первинними навичками аналізу джерел, як от оцінка достовірності, первинності, вміння виділити ключову інформацію, використовувати дані історичних джерел для аргументованого пояснень минулого тощо.
Під час практичного заняття Зоряна Богданівна є консультантом у процесі самостійної роботи учнів, надаючи їм необхідну допомогу залежно від віку та пізнавальних можливостей.
На високому рівні Підляською З.Б. проводяться уроки узагальнення до окремих розділів та уроки узагальнення до окремих курсів. На цих уроках учні за допомогою вчителя мають можливість систематизувати вивчене, відрефлексувати процес навчання і повернутись до найскладніших моментів теми, курсу, піднести розуміння навчального матеріалу на новий рівень, використати міжкурсові та міжпредметні зв’язки. Деякі з уроків узагальнення вчитель проводить як інтегровані, об’єднуючи історію України і всесвітню заради поглиблення розуміння учнями взаємозумовленості історичних процесів національної та європейської історії, проведення зіставлень і порівнянь.
Поглиблене вивчення надає можливість учителеві повноцінного використання міжпредметних та міждисциплінарних зв’язків із курсами української і зарубіжної літератури, географії, мистецтва, правознавства тощо і  створення цілісної картини історичного розвитку, що систематично проводиться Зоряною Богданівною.
 Отож, виходячи з вищенаведеного, слід відзначити, що функціонування класів з поглибленим вивченням навчальних предметів є результативним та ефективним щодо задоволення пізнавальних потреб та інтересів учнів.


Проект рішення педагогічної ради:
1.Продовжити практику формування у школі класів з поглибленим вивченням навчальних предметів.
2.При формування класів з поглибленим вивченням навчальних предметів враховувати бажання учнів та батьків (або осіб, які їх замінюють),  наявність кваліфікованих кадрів, матеріального та методичного забезпечення.
3.Учителям, які викладають профільні дисципліни, чітко дотримуватись примірного Положення про класи з поглибленим вивченням окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом МОН України від 08.04.2009 року №312.
4.Порушити клопотання перед відділом освіти Яворівської РДА та Радою школи про придбання спеціальних підручників для класів з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів.
5.При формуванні профільних класів у старшій школі враховувати функціонування класів з поглибленим вивченням навчальних предметів, дотримуючись принципу наступності, послідовності, індивідуалізації, задоволення пізнавальних потреб та інтересів учнів.


Марія Ліскевич - Карпа
Категорія: Педради | Додав: (13.03.2014)
Переглядів: 4578