Головна » Статті » Педради

Впровадження профільного навчання як освітньої стратегії соціалізації школярів

Педрада на тему:

«Впровадження профільного навчання як освітньої стратегії соціалізації школярів»

 

Демократичні перетворення в Україні обумовили глобальні зміни у філософії освіти, визначенні її мети, завдань, методів діяльності. Сьогодні завдання навчальних закладів – забезпечити успішну соціалізацію випускників загальноосвітніх навчальних закладів з урахуванням їх інтересів та нахилів у сучасному демократичному суспільстві.

Сучасна демократія вимагає від людини готовності і здатності до активної участі у справах суспільства і держави на основі глибокого усвідомлення своїх прав і обов'язків, себе як повноправного члена соціальної спільноти, громадянина своєї країни.

Ці пріоритети передбачають орієнтацію на відродження національної гідності, патріотизму й громадянської зрілості особистості, що включає освіченість на рівні кращих світових зразків, гуманізм, духовність, діловитість; активну позицію кожної людини, зокрема, її самореалізацію у матеріальній і духовній сферах суспільного життя, дотримання конституційних норм тощо. '' Метою освіти, - зазначено у Законі України «Про освіту», - є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору...'' .

Такі глобальні завдання вирішуються у процесі соціалізації через засвоєння людиною особистісних цінностей, соціальних норм та моделей поведінки.

Складовими процесу соціалізації є:

1. Підготовка до суспільного життя: формування та засвоювання навичок демократичної культури, виконання громадянських обов’язків, взяття відповідальності за себе, родину, суспільство.

2. Оволодіння загальнолюдською і національною культурою: формування цілісного світогляду, опанування таких соціальних навичок, як моральне ставлення до людей, терпимість щодо соціальних, національних, етнічних, релігійних, статевих розбіжностей, шанування прав та свобод людини, навичок співробітництва, позитивного розв’язання конфліктів, підтримки загальної безпеки.

3. Соціально-політична адаптація: розвиток навичок спілкування, культури комунікацій, самопізнання, самооцінки, самовизначення; адекватної оцінки світу, політичної ситуації, власної позиції тощо.

4. Соціально-професійна орієнтація: усвідомлений вибір життєвих стратегій, реалізація прав і можливостей шляхом самовиховання, самовизначення, самооцінки інтересів, здібностей, нахилів, мотивації майбутнього соціального і професійного розвитку.

 

Науковці стверджують, що ефективність соціалізації учнів у навчально-виховній діяльності освітнього закладу може зростати за умов:

  • педагогізації середовища, взаємодії з громадськістю, створення позитивного іміджу освіти, навчального закладу, конкретного педагога;

  • підвищення рівня психолого-педагогічної культури учасників освітнього процесу, забезпечення психолого-педагогічного супроводу соціалізації учнів різного віку;

  • створення розвивального освітнього простору навчального закладу з метою врахування індивідуальних особливостей та можливостей самоактуалізації та самореалізації учнів;

  • використання інноваційних освітніх технологій для формування цілісного світогляду, соціальної компетентності та громадської активності учнів;

  • створення профільних класів у старшій школі.

 

Стратегія профільності, проголошена в Концепції профільного навчання, передбачає пошук ефективних моделей соціалізації учнівської молоді в умовах загальноосвітньої школи. Як зазначено в Концепції, профільне навчання - вид диференційованого навчання, за якого враховуються освітні потреби, нахили й здібності учнів та створюються умови для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується змінами в цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу.

Таким чином, профільне навчання спрямоване й на реалізацію особистісно орієнтованого навчального процесу, поширення індивідуалізації та диференціації, упровадження інформаційних технологій, дистанційного навчання. Профілізація системи загальної середньої освіти створює реальні умови для соціалізації учнівської молоді, її професійного самовизначення, побудови індивідуальної освітньої траєкторії, сприяє встановленню рівного доступу до якісної освіти різним категоріям учнів відповідно до їх індивідуальних схильностей та потреб.

 

Профілізація системи загальної середньої освіти має дворівневу структуру: допрофільна підготовка в основній школі та профільна - у старшій школі. Специфіка мети навчання у допрофільних класах полягає в урахуванні особливостей як учнів, так і навчального процесу на певному етапі навчання. У зв'язку з цим пріоритетними є наступні цілі:

-    виявлення й формування засобами окремого предмета спрямованості особистості, зокрема, пізнавальних і професійних інтересів;

-    проба власних сил та можливостей в окремих предметних галузях;

-    оволодіння комплексом предметних знань, умінь і навичок на рівні, необхідному для продовження вивчення цього предмета на профільному рівні.

Основними компетентностями, які мають формуватися до кінця основної школи, є:

-    соціальна компетентність — здатність діяти в соціумі з урахуванням позицій інших людей;

-    комунікативна компетентність — здатність уступати в комунікацію;

- предметна компетентність — здатність аналізувати і діяти з позиції окремих галузей людської культури.

Ефективність допрофільного навчання визначається рівнем навчальних досягнень учнів і мірою визначення їхніх інтересів до вибору профілю навчання. Цей період вимагає зосередженості на перспективних інтересах дитини, прогнозування щодо її самовизначення у подальшому виборі профільних предметів. Основною формою допрофільної підготовки є організація викладання різноманітних факультативних курсів невеликого обсягу, а також елективних курсів. їх основна функція - профорієнтаційна, що дає учневі можливість зрозуміти, чого саме він буде навчатись, обравши той чи інший профіль. Отже, на етапі допрофільної підготовки необхідно створити школяреві умови для випробування в різних видах навчальної діяльності, яка має здійснюватись на діагностичній основі й мати за мету як підготовку до вибору профільного навчання, так і формування інтересів, потреб, самовмотивованого самостійного навчання.

Саме тому у нашій школі створено допрофільні 8-9 класи.

У старшій школі йде безпосереднє здійснення профільної диференціації навчання за освітніми цілями. Старша школа покликана забезпечити можливості профілізації і спеціалізації учнів, глибоке оволодіння ними вибраними навчальними предметами з метою підготовки до продовження освіти чи професійної діяльності в різних галузях наукових знань. Крім того, у старшій школі відбувається завершення базової підготовки учнів із непрофілюючих предметів.

Необхідно відмітити, що старша школа характеризується певними особливостями. По-перше, вона є особливим освітнім простором, у рамках якого, з одного боку, завершується виконання суспільством його обов'язкової функції з формування соціально пристосованої особистості підлітка, а з другого - реально відбувається соціальне, професійне і громадянське самовизначення молоді, тобто відбувається соціалізація особистості. По-друге, вказані обставини визначають й основне значення стратегії модернізації загальної середньої освіти, що розробляється відносно старшої школи, та фундаментальні принципи цієї стратегії:

-       цілеспрямована установка на формування соціально грамотної і соціально мобільної особистості, що чітко усвідомлює свої права й обов'язки, ясно уявляє спектр наявних на сьогодні можливостей і ресурсів та здатна успішно реалізувати вибрану позицію в тому або іншому соціальному просторі;

-       поступова переорієнтація домінуючої освітньої парадигми, в якій переважає трансляція системи знань, умінь і навичок (об'єм та динаміка розвитку сучасного інформаційного середовища просто знецінюють якість і значущість будь-якої подібної системи), до створення умов для становлення комплексу компетентностей, що розглядаються як здібності людини реалізувати свої задуми в умовах багатогранного інформаційного й комунікаційного простору.

Застосування різноманітних форм організації профільного навчання в старшій школі: внутрішніх - профільні класи; зовнішні – організація технологічного профілю на базі Новояворівського МНВК, а також упровадження різнорівневих вимог до знань та умінь старшокласників у базовій школі відповідно до їхніх потреб зумовлені на майбутню професію.

На відміну від поглибленого вивчення окремих дисциплін, профільне навчання дає змогу учням обрати не один-два предмети, а конкретну пріоритетну галузь для поглибленого вивчення, опанування циклу, сукупності предметів на взаємодоповнювальній і підтримуючій основі, що зазвичай забезпечується понятійним апаратом, методами й засобами вивчення. Відповідно до Концепції профільного навчання у старшій школі визначено такі профілі: універсальний, філологічний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний, фізико-математичний, природничий, технологічний і спортивний.


 

У нашій школі старша школа традиційно є профільною. На виконання Закону України «Про загальну середню освіту» (ст. 9 і 15), Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти», наказу Міністерства освіти і науки України №834 від 27 серпня 2010 року «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню», відповідно до рішення педагогічної ради школи, з метою забезпечення належних умов профілізації учнів школи ІІІ ступеню у школі створюються профільні класи відповідно до запитів учнів. Старшокласники віддають перевагу суспільно - гуманітарному, природничо – математичному та технологічному профілям:

 

2011 – 2012 н.р. –

    1. 10 - А клас – еколого - біологічний (Природничо - математичний напрям, вчитель Тиховська Д.І.).

    2. 10 - Б клас – технологічний профіль (Технологічний напрям, на базі Новояворівського НВК).

 

2012 - 2013 н.р. – 10 - А клас – історичний (Суспільно - гуманітарний напрям, вчитель Довбій М.І.).

    1. 10 - Б клас – технологічний профіль (Технологічний напрям на базі Новояворівського НВК).

 

    1. 11 - А клас – екологічний (Природничо - математичний напрям, вчитель Тиховська Д.І.).

    2. 11 - Б клас – технологічний профіль (Технологічний напрям, на базі Новояворівського НВК).

 

2013 – 2014 н.р. – 10 клас – географічний (Природничо - математичний напрям, вчитель Нечай М.І.)

    1. 11 - А клас – історичний (Суспільно - гуманітарний напрям, вчитель Довбій М.І.).

    2. 11 - Б клас – технологічний профіль (Технологічний напрям, на базі Новояворівського НВК).

 

2014 – 2015 н.р. – 10 клас - історичний (Суспільно - гуманітарний напрям, вчитель Довбій М.І.).

    1. 11 клас - географічний (Природничо - математичний напрям, вчитель Нечай М.І.)

 

2015 – 2016 н.р. - 10 - А клас – технологічний профіль (Технологічний напрям, на базі Новояворівського НВК);

    1. 10 – Б клас – української філології профіль (Філологічний напрям, вчитель Волошин Н.М.);

    2. 11 клас - історичний (Суспільно - гуманітарний напрям, вчитель Довбій М.І.).

 

Проведене у школі соціологічне дослідження щодо впровадження профільного навчання свідчить про те, що переважна більшість учнів старших класів позитивно ставиться до його впровадження в системі загальної середньої освіти. У виборі профілю навчання 35% опитаних учнів старших класів орієнтуються на поради батьків, 24% - на профорієнтаційні знання, отримані в школі і тільки 6% обирають профіль навчання відповідно до своїх нахилів та здібностей.

Більшість вчителів (86%) вважають, що кожна школа на старшій ступені має бути профільною, а вступ до профільних класів має здійснюватись на основі конкурсного відбору (71%). Запитання стосовно побажання щодо вдосконалення профільного навчання було поставлене у відкритій формі. Найбільший відсоток відповідей набрали: «покращення методичної, дидактичної та матеріально-технічної бази профільного навчання» - 40%,«ґрунтовна підготовка вчителів» - 5%, «збільшення годин з профільних предметів» - 7%.

На запитання до батьків учнів «Який напрям профільного навчання Ви вважаєте найбільш прийнятним для Вашої дитини?» відповіді розподілилися наступним чином: філологічний - 29%, фізико-математичний - 25%, суспільно-гуманітарний - 24%, універсальний - 2, технологічний-11%, природничий - 8%.

 

 

Рівень навченості учнів профільних класів, вступ до вищих навчальних закладів більшості випускників таких класів, результати опитування учнів та їх батьків свідчать про те, що профільне навчання у високій мірі сприяє соціалізації школярів.

 

  1. - 2013 н.р. –

11 - А клас – еколого - біологічний (Природничо - математичний напрям, вчитель Тиховська Д.І.). Із 20 учнів, які навчалися у класі, 13 поступили у вузи (ЛНУ ім.І.Франка – 4 учні, Університет «Львівська політехніка» - 2 учні, Львівський інститут фізичної культури – 2 учні, Львівський лісотехнічний університет – 1 учень, Київський національний університет ім.Т.Шевченка – 1 учень, Львівський університет внутрішніх справ – 1 учень, Львівський медичний університет ім.Д.Галицького – 1 учень, Львівський університет зооветеринарної медицини - 1 учень).

 

2013 – 2014 н.р. –

11 - А клас – історичний (Суспільно - гуманітарний напрям, вчитель Довбій М.І.). Із 18 учнів, які навчалися у класі, 12 поступили у вузи (Університет «Львівська політехніка» - 5 учнів, ЛНУ ім.І.Франка – 3 учні, Київський національний університет ім.Т.Шевченка – 1 учень, Чернівецький державний університет – 1 учень, Львівський університет безпеки життєдіяльності – 1 учень, Тернопільський університет ім.В.Гнатюка – 1 учень). 18 учнів складали ЗНО з історії. Бали ЗНО наступні: Тизьо М. – 172, Кузьміч В. – 181,5, Гелант Г. – 189,5, Борівець Р. – 174,5, Прокопишин М. – 169, Бонковська С. – 170, Чепак О. – 190.

 

11 - Б клас – технологічний профіль (Технологічний напрям, на базі Новояворівського НВК). Із 15 учнів, які навчалися у класі, 8 поступили у вузи (Університет «Львівська політехніка» - 3 учні, Львівський університет внутрішніх справ – 1 учень, Львівський медичний університет ім.Д.Галицького – 2 учні, Львівський лісотехнічний університет – 1 учень, УКУ – 1 учень). Учні здавали ЗНО з наступних предметів:

Когут Арсен – фізика, математика, історія;

Яценко В. - біологія, хімія – 195 балів, математика;

Бабляк І. – математика, англійська мова, історія;

Городний Ю. – математика, англійська мова;

Бундз Н. – біологія, математика, історія;

Кубішин А. – хімія, біологія, англійська мова;

Любинець Н. – математика, англійська мова.

 

2014 – 2015 н.р. –

11 клас - географічний (Природничо - математичний напрям, вчитель Нечай М.І.). Із 24 учнів, які навчалися у класі, 12 учнів поступили у вузи. З них 7 учнів складали ЗНО з географії і обрали спеціальності, пов’язані з географією та економікою: Університет «Львівська політехніка» (7 учнів) - геодезичний факультет, міжнародні відносини; Академія друкарства – економічний факультет; зооветеринарна академія – менеджмент. Середній бал ЗНО з географії – 180.

 

Таким чином, в умовах профільного навчання старшокласник має прийняти рішення про самовизначення щодо певного профілю, який пов'язаний з подальшим продовженням освіти і майбутньою професійною кар'єрою. Профілізація шкільної освіти у загальнодержавному сенсі має посилити індивідуалізацію навчання, зменшити розрив між загальноосвітніми, професійно-технічними та вищими навчальними закладами, допомогти випускникові працевлаштуватися, об'єктивно сприяти розв'язанню кадрових проблем, а також задовольнити запити українського суспільства щодо підготовки майбутніх фахівців.

Профільний вектор навчання школяра у їх особистісному зростанні має сприяти формуванню його мотивації до навчання впродовж усього життя. У сучасній промисловості термін «застарівання» технологічних знань визначається у півтора роки, а протягом трьох років «застарівають» три чверті таких знань. Тому профілізацію шкільної освіти можна розглядати ще й як ранню спеціалізацію молоді та її підготовку до оволодіння майбутньою професією на сучасному рівні. Поряд з тим, школяр, що отримав профільну освіту, має набути навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, що в майбутньому забезпечить йому можливість безперервного фахового самовдосконалення, спроможність до гідної конкурентної боротьби на фаховому полі, що, в свою чергу, стане основою вироблення волі до успіху й життєтворчості. Крім того, випускник загальноосвітньої школи має бути ерудованою людиною в різних галузях знань, що полегшить йому спілкування зі спеціалістами інших профілів при вирішенні спільних професійних проблем.


 

Рішення педагогічної ради.

1.Адміністрації школи:

1.1. Для реалізації потенціальних можливостей учнів до самовизначення надалі створювати в основній школі відповідні умови навчання, а саме умови для задоволення вибіркового і змінного інтересу особистості до певних знань та видів діяльності, надання можливості випробувати себе у різних видах діяльності, виявлення своїх здібностей до тієї чи іншої галузі освіти, навчального предмета.

1.2.З метою підготовки до профілізації ще у початковій школі визначати додаткові години для інтелектуального та фізичного розвитку дітей спільно вчителям та батькам.

1.3.В основній школі продовжувати пропонувати учням до вибору факультативні курси, виходячи з їхніх інтересів та враховуючи кількість годин варіативної частини навчального плану.


 

Категорія: Педради | Додав: (14.03.2016)
Переглядів: 1738