Головна » Статті » Педради

Впровадження здоров’я зберігаючих технологій в навчально-виховний процес у початковій школі

Педрада

Тема: «Впровадження здоров’я зберігаючих технологій в навчально-виховний процес у початковій школі».

Мета: - ознайомити вчителів зі здоров’я зберігаючими технологіями;

  • Забезпечити всебічну і грунтовну підготовку вчителів початкових класів до процесу формування культури здоров’я учнів;

  • Формувати сприятливе внутрішнє шкільне середовище для збереження та зміцнення здоров’я учнів;

  • Систематизувати методичні рекомендації щодо формування культури здоров’я молодших школярів;

  • Сприяти проведенню в початкових класах уроків психологічного розвантаження, релаксаційних пауз, елементів арттерапії, фізкультхвилинок, руханок тощо.

 

  1. Проблема та її актуальність

Проблема збереження і зміцнення здоров’я населення й особливо дітей залишається однією з найбільш актуальних для держави. Про це свідчать закони та постанови уряду.

У Конституції України, «Основах законодавства України про охорону здоров’я», програмі «Діти України» наголошується на необхідності збереження та зміцнення здоров’я молоді. У Концепції фізичного виховання в системі освіти України відзначається різке погіршення стану здоров’я і фізичної підготовки молоді. 90% учнів мають хронічні захворювання і фізичні відхилення в розвитку. З усією гостротою перед державою постає проблема боротьби за збереження здоров’ нації.

Сучасна школа виконує не тільки традиційні освітні функції, але й готує дітей до життя. Тому однією з актуальних проблем сьогодні є виховання особистості, здатної обирати здоровий спосіб життя як пріоритетний для досягнення успіху в ньому.

Актуальність зазначеної проблеми зумовила необхідність розгляду використання здоров’я зберігаючих технологій у контексті початкової освіти.

Державний стандарт початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів від 20 квітня 2011 року №462) розроблено відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів. І здоров’язбережувальні технології стають невід’ємною частиною навчально-виховного процесу.

До проблеми формування здорової особистості дитини зверталися психологи, педагоги, зокрема В. Сухомлинський.

Твердження В. О. Сухомлинського, що турбота школи про те, щоб учень не хворів, і його організм був несприйнятливий до хвороб, так само важлива, як і турбота про інтелектуальний та естетичний розвиток його вихованців.

На секційних засіданнях вчителів початкових класів порушувалися атуальні питання щодо здоров’язберігаючої функції освіти, а саме: охорони та зміцнення фізичного, психічного й духовного здоров’я дітей різних вікових категорій, ролі батьків, учителів, психологічної служби школи у цьому процесі.

Одним із актуальних шляхів вирішення зазначеної проблеми є впровадження освітніх технологій формування й збереження здоров’я, і

Розпочинати впровадження здоров’язберігаючих технологій в навчально-виховний процес необхідно з початкової школи, де престиж здоров’я на високому рівні.

Науковці вважають, що здоров’язберігаючими освітніми технологіями в широкому розумінні цього слова необхідно вважати всі педагогічні технології, які не шкодять здоров’ю учнів, створюють їм безпечні умови для перебування, навчання і праці в школі.

Інші науковці під здоров’язберігаючими технологіями пропонують розуміти:

  • сприятливі умови навчання дитини в школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);

  • повноцінний та раціонально організований руховий режим.

Отже поняття «здоров’язберігаючі технології» об’єднує в собі всі напрями діяльності загальноосвітнього закладу щодо формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів.

Така діяльність загальноосвітнього закладу лише тоді може вважатися повноцінною й ефективною, якщо в повній мірі професійно й творчо в єдиній системі реалізуються здоров’язберігаючі технології.

Впровадження здоров’язберігаючих технологій потребує в учителя, по-перше, не допускати перевантаження учнів, визначаючиоптимальний обсяг навчальної інформації й способи її надання, враховувати інтелектуальні та фізіологічні особливості учнів, індивідуальні мовні особливості кожного учня. Намагатися планувати такі види роботи, які сприяють зниженню втоми. Здоров’язберігаючі технології передбачають: зміну видів діяльності, чергування інтелектуальної, емоційної, рухової видів діяльності; групової й парної форм роботи, які сприяють підвищенню рухової активності, вчать вмінню поважати думки інших, висловлювати власні думки інших, висловлювати власні думки, правилам спілкування; проведення ігор та ігрових ситуацій, нестандартних уроків, інтегрованих уроків.

  • Здоров’язберігаючі – технології, що створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі на ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм), відповідність навчального та фізичного навантажень можливостям дитини;

  • Оздоровчі - технології, спрямовані на вирішення завдань зміцнення фізичного здоров’я учнів, підвищення потенціалу (ресурсів) здоров’я : фізична підготовка, загартовування, гімнастика, музична терапія;

  • Технології навчання здоров’ю – гігієнічне навчання, формування життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів), профілактика травматизму та зловживання психоактивними речовинами, статеве виховання. Ці технології реалізуються завдяки включенню відповідних тем до предметів загально-навчального циклу, введення до варіативної частини навчального плану нових предметів, організації факультативного навчання та додаткової освіти – предметів: основ здоров’я, уроків фізичної культури, Я у світі (з 3 кл.);

  • Виховання культури здоров’я – виховання в учнів особистісних якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров’я, формуванню уявлень про здоров’я як цінність, посиленню мотивації на ведення здорового способу життя, підвищенню відповідальності за особисте здоров’я, здоров’я родини.

 

Слід зазначити, що поняття «здоров’язберігаюча» можна віднести до будь-якої педагогічної технології, яка в процесі реалізації створює необхідні умови для збереження здоров’я основних суб’єктів освітнього процесу – учнів та вчителів. І саме головне, що будь-яка педагогічна технологія має бути здоров’язберігаючою.

Знання, володіння і застосування здоров’язберігаючих технологій є важливою складовою професійної компетентності сучасного педагога.

К. Ушинський сформулював основний закон дитячої природи: «Дитина потребує діяльності, безперестанно і втомлюється не діяльністю, а її одноманітністю. Змусьте дитину сидіти, і вона дуже швидко втомиться;

лежати – те саме;

йти вона довго не може, не може ні говорити, ні співати, ні читати і найменше – довго думати; але вона пустує і рухається цілий день, змінює і змішує всі ці діяльності й не втомлюється ні на хвилину, чим молодший вік, тим різноманітнішою має бути діяльність». Видатний педагог рекомендує «Дайте дитині трохи порухатися, і вона подарує вам знову десять хвилин жвавої уваги, якщо ви зуміли їх використати, вони дадуть вам в результаті більше, ніж цілий тиждень напівсонних занять».

Напевне, ніхто не сумнівається в тому, що рух має величезне значення в житті дитини. Справді, коли вона рухається – ходить, бігає, стрибає, кидає м’яч, катається на велосипеді, дихання її прискорюється, серце б’ється частіше, а це означає, що організм краще працює, активізують процеси, які сприяють росту і розвитку.

Отже, діти відчувають величезну потребу в русі, що є для них засобом пристосування до життя, пізнання навколишнього світу.

Завдяки загальному зусиллю вчителів, учнів і батьків щодо здоров’язбереження, завдяки систематичній, послідовній і творчій роботі з організації фізкультхвилинок, динамічних пауз та ін. технологіям забезпечується достатній рівень функціональної діяльностівсіх органів та систем організму дітей на уроці, їхній загальний бадьорий стан.

Вчителі початкових класів використовують в навчально-виховному процесі такі здоров’язберігаючі форми роботи:

фізкультхвилинки, руханки;

дихальну гімнастику;

пальчикову гімнастику;

казки та казкотерапію;

гімнастику для очей;

кольоротерапію;

релаксаційні паузи (звуки музики у поєднанні із звуками природи спів пташок, шум води;

тематичні виховні години, свята;

зустрічі з медичними працівниками;

оформлення стіннівок;

уроки у природі.

Основна роль у здоров’язберігаючій діяльності загальноосвітнього закладу відводиться грамотній організації навчального процесу. Колектив школи працює за моделлю здоров’язберігаючого середовища, найбільш знчимими комонентами якої є:

створення комфортних умов навчання (розклад уроків, перерв, режимні моменти);

використання оздоровчих методик, які регулюють рухову активність, і прийомів реабілітації розумової і фізичної працездатності.

Школа працює в режимі тижня, 6-й день – оздоровчий, що є найбільш сприятливим для виконання задач по інтеграції оздоровчого процесу в навчальний. До навчального плану включені уроки з ОБЖД, етики, основ здоров’я. У режим роботи школи в обов’язковому порядку введені фізкультхвилинки, 20-хвилинна рухлива перерва.

Педагогами школи розроблені та використовуються на кожному уроці оздоровчі динамічні паузи, які допомагають поновити розумову та фізичну працездатність. Також розроблено вправи для психологічного розвантаження учнів на кожному уроці. Реалізація наукової організації навчальної праці, харчування та відпочинку учнів.

Модель екологічно комфортного освітнього середовища з використанням технології реабілітації працездатності школярів реалізується шляхом оптимізації і гуманізації навчального процесу, які можливі через:

  • застосування різнорівневого навчання;

  • глибоку диференціацію та індивідуалізацію навчання;

  • широке використання сучасних педтехнологій;

  • інтерактивне навчання;

  • створення фізичного, фізіологічного, психічного комфорту для учнів;

  • настанови вчительського колективу на створення відносин «учитель-учень».

Забезпечення позитивної мотивації навчання шляхом створення можливості успіху для кожного учня;

  • розумне зменшення обсягу домашніх завдань із метою запобігання перевантаження учнів;

  • урахування періодів працездатності учнів на уроках;

  • наявність емоційних розрядок на уроках

Науковці під здоров’язберігаючими технологіями пропонують розуміти:

  • сприятливі умови навчання дитини в школі (без стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання;

  • оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог);

  • необхідний достатній та раціонально організований руховий режим. Комплексна програма здоров’я, що запроваджується в дитячому колективі, має складатися з таких компонентів:

  • валеологічна освіта;

  • фізичне виховання;

  • шкільна медична служба;

  • служба харчування;

  • шкільна психологічна служба;

  • соціальні служби;

  • участь батьків та громадськості.

Також у класах проводяться бесіди про здоров’я з учнями, батьками. Проводяться шкільні спортивні свята.

Для збереження здоров’я учнів велике значення має організація раціонального харчування. У школі проводиться безкоштовне харчування дітей 1-4-х класів, яке відповідає дієтичним вимогам і фізіологічним потребам дітей і підлітків. При створені раціону харчування для учнів дотримується збалансування енергетичної цінності вмісту білків, жирів і вуглеводів. Щодня проводиться аналіз меню.Строго виконуються всі необхідні умови санітарного контролю.

Здоров’я дітей – одне з основних джерел щастя, радості і повноцінного життя батьків, вчителів, суспільства в цілому. Для України головною проблемою, яка пов’язана з майбутнім держави, є збереження і зміцнення здоров’я дітей та учнівської молоді. Турботу викликає різке погіршення стану фізичного та розумового розвитку підростаючого покоління, зниження рівня народжуваності й тривалості життя, зростання смертності, особливо дитячої.

Вступаючи до школи, 85% дітей мають ті чи інші порушення соматичного та психічного характеру, зростає кількість дітей , які мають психоневрологічні захворювання..

За даними моніторингового дослідження можна побачити, що з кожним роком кількість здорових дітей зменшується. Так у 2007-2008 навчальному році було зафіксовано 42, 7% здорових дітей, у 2008-2009 навчальному році кількість практично здорових дітей не перевищує 30%. Також дані показують, що з кожним роком зростає показник надлишку ваги. Це свідчить про недостатню культуру харчування учнів, батьків та не правильний вибір батьками їжі для школярів. Якщо в школі за раціональним хрчуванням учнів слідкує адміністрація, робітники їдальні та медичний персонал, то вдома діти, зазвичай, не дотримуються правил раціонального харчування. Все це не може хвилювати педагогів та медиків, тому що діти, приходячи до 1 класу, вже мають відхилення у здоров’ї.

 

Шановні колеги!

Згідно звіту поглибленого медичного огляду школярів у 2015-2016 навчальному році доводжу до Вашого відома такі дані:

 

 

 

 

 

1 кл.

2 кл.

3 кл.

4 кл.

5 кл.

6 кл.

7 кл.

8 кл.

9 кл.

10 кл.

11 кл.

Всього

К-сть

учнів

90

75

57

64

69

66

61

60

65

32

25

664

Оглянуто

учнів

90

75

57

64

65

66

61

55

54

27

18

632

здорових

20

19

13

19

13

17

21

13

26

12

6

179

Диспансерна група

3

3

2

1

2

4

4

2

3

-

1

25

 

Ожиріння – 8 учнів;

епілепсія 4 учні.

 

Тому головним завданням у діяльності педагогічних колективів навчальних закладів на сучасному етапі повинно бути збереження і зміцнення здоров’я дітей, формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у вчителів, учнів та їхніх батьків.

Здоров’язберігаючі технології вчать дітей жити без конфліктів. Навчають укріплювати, зберігати своє і цінити чуже здоров’я. Ці технології прищеплюють дітям принципи здорового способу життя, посилюють мотивацію до навчання.

Учителі у тісному зв’язку з учнями, батьками, медичними працівниками, практичними психологами, соціальними педагогами та соціальними працівниками, усіма тими, хто зацікавлений у збереженні і зміцненні здоров’я дітей, спроможні створити здоров’язберігаюче освітнє середовище.

Організацію здорового відпочинку дітей сьогодні взяла на себе школа. Причому сплановано цей відпочинок так, щоб кожний учень знайшов собі цікаве і змістовне заняття. Тому пропонуються вечори відпочинку, засідння клубів за інтересами, дебати, змагання ерудитів, «круглі столи» активних читачів, шкільні вистави та багато інших цікавих заходів. Шляхом вирішення навчальних проблем, розвивальних (оздоровчих), пізнавальних та виховних цілей педагоги працюють над розвитком в учнів основних фізичних якостей та рухових здібностей, сприяють формуванню життєво важливих рухових навичок та вмінь. Прищеплюють інтерес та звички до занять фізичними вправами, надають елементарні знання з фізкультури, гігієни та здорового способу життя, виховують бережливе ставлення до свого здоров’я, сприяють вихованню морально-вольових і психологічних якостей особистості.

Висновки.

Дослідженнями доведено, що ефективність формування здорового способу життя вимагає активного залучення учнів до здоров’язберігаючої діяльності загальноосвітніх закладів України дозволив виділити складові моделі цієї діяльності. Вона має поєднувати такі форми і види роботи:

Формування ціннісної мотивації особистості до здорового способу життя, виховання здорової людини – процес досить складний і суперечливий. На нього впливають умови розвитку держави, громадська думка, тобто найчастіше ті чинники, що не залежать від школи. Орієнтація і стан сімейного виховання не завжди допомагають нам у цій роботі. Збільшення кількості проблемних родин, зайнятість батьків, звідси – несумлінне виконання виховних функцій. До того ж, за результатами соціологічних досліджень, багато дітей саме в родині здобувають перший негативний життєвий досвід. Тому слід не один рік працювати над тим, щоб кожна дитина усвідомила той факт, щоб стан здоров’я і тільки на 30% - від чинників зовнішнього середовищ, а також те, що здоров’я є основною життєвою цінністю людини.

Звичайно, вирішення проблеми збереження здоров’я дітей та підлітків потребує тільної увага всіх зацікавлених у цьому: педагогів, медиків, батьків, представників громадськості. Однак особливе місце та відповідальність в оздоровчій діяльності відводиться освітній системі, яка повинна й має всі можливості для того, щоб зробити освітній процес здоров’язберігаючим, і в цьому випадку мова йде вже не просто про стан здоров’я сучасних школярів, а про майбутнє України.

Учителі початкових класів і загалом усієї школи спрямовують свою роботу на те, щоб школа була для учнів – школою здоров’я і радості, для вчителів школою творчості, а для батьків – школорю спокою Школа сьогодні – це територія прогресу.

Прогрес – це розвиток. Розвиток – це здорові діти, це – здорова нація.

 

Заслухавши та обговоривши інформацію заступника Онипко Л. А. про «Впровадження здоров’язберігаючих технологій в навчально-виховний процес у початковій школі» педагогічна рада вирішила:

  1. Уроки предметів «Основ здоров’я», фізичної культури, образотворчого мистецтва, «Я у світі», природознавства продовжувати проводити як подорожі у світ науки, при творчості, ситуації успіху, пізнання творчого пошуку.

Постійно

  1. Колективу школи продовжувати працювати над проблемою сьогодення – збереження здоров’я дітей та формування здорового способу життя як цінності.

Постійно.

  1. Під час уроків, виховних заходів, спортивних змагань розкривати учням основні складові здоров’я (фізична, психічна, соціальна, духовна), а й забезпечувати їх належне формування.

Постійно

  1. Надавати допомогу батькам у підготовці їх дитини до школи : а саме позитивного ставлення до школи, до навчання, до зустрічі з ровесниками.

(Класні керівники,

психолог школи)

постійно

  1. Класним керівникам інформувати батьків про організацію харчування учнів у школі, періодично організувати обговорення на батьківських зборах питань пов’язаних з харчуванням.

Категорія: Педради | Додав: (26.02.2016)
Переглядів: 9586